Статистика
127929 відвідувань
163196 завантажень
Телефон
(05449) 7-10-75
Email
sadoksanator6@ukr.net
Адреса
м. Шостка, вул. Короленка 42
Подивитись на карті

Імунізація зберігає життя

Сьогодні, як і в прадавні часи актуальним залишається заклик Гіпократа «Попередити хворобу легше, ніж ії вилікувати».

Багато дитячих хвороб можуть бути попереджені шляхом використання вакцин, що застосовуються при плановій імунізації. З часу впровадження цих вакцин кількість захворювань, ускладнень та смертельних випадків від цих хвороб значно знизилась. Але потрібно пам'ятати, що бактерії та віруси мають властивості виживати та періодично спричиняти епідемії серед не вакцинованого населення. Внаслідок недостатньо сформованої системи імунітету особливо вразливі до них діти раннього віку. Без вакцинації (щеплення) хвороби, від яких ми зараз захищаємо своїх дітей, можуть повернутися. Багато дітей, які вижили після захворювання, можуть страждати від хронічних ускладнень протягом всього життя.

Факти про захворювання, які можна попередити шляхом вакцинації

  • Дифтерія – захворювання, що швидко поширюється при кашлі та чханні, може викликати параліч, проблеми дихання, серцеві розлади та призвести до смерті.
  • Правець (рос. столбняк) може виникнути, коли бактерії правця проникають в організм через ушкоджену шкіру (ранки, подряпини). Захворювання може стати причиною м'язових судом, проблем дихання, серцевих розладів та смерті.
  • Кашлюк (рос. коклюш) поширюється при кашлі та чханні. Викликає довготривалі напади кашлю, які ускладнюють дитині приймання їжі, пиття або навіть дихання. Кашлюк є причиною легеневих проблем, ушкоджень мозку та навіть смерті.
  • Гепатит В – інфекційне захворювання печінки. Він може передаватися від інфікованої матері до дитини під час пологів, або – від однієї особи до іншої через кров та біологічні рідини (слину, сльози, інші фізіологічні виділення), тобто при будь-якому близькому контакті. Вірус гепатиту В викликає ушкодження печінки. Такі ураження можуть спричинити розвиток смертельного захворювання – раку. Серед причин раку вірус гепатиту В стоїть на другому місці після паління тютюну.
  • Кір (рос. корь) викликає тяжку лихоманку, висипання та симптоми подібні до грипу. Захворювання часом може призвести до втрати слуху, запалення легень, ушкоджень мозку або навіть смерті. Кір поширюється дуже швидко та легко, при цьому діти, які не були вакциновані, захворюють в першу чергу. Доведено, що вірус кору може перебувати в повітрі (зберігаючи здатність інфікувати) протягом 2 годин після того, як хвора особа залишила кімнату.
  • Паротит (рос. свинка) викликає головний біль, лихоманку, набряки шийних та підщелепних залоз, запалення яєчок у хлопчиків-підлітків та дорослих чоловіків. Захворювання може спричинити втрату слуху, менінгіт, інші ушкодження мозку.
  • Краснуха викликає помірну лихоманку, висипи на обличчі, шиї та тулубі. Вагітні, які захворіли на краснуху, можуть втратити дитину, або народити немовля з тяжкими вродженими вадами (з так званим «синдромом вродженої краснухи»).
  • Поліомієліт викликає лихоманку і призводить до менінгіту та/або прижиттєвих паралічів. Захворювання може бути смертельним. Особи, інфіковані вірусом поліомієліту, розповсюджують вірус з виділеннями (калом).
  • Туберкульоз залишається найпоширенішим у світі інфекційним захворюванням. Як правило, важкий перебіг хвороби зумовлює інвалідизацію та високу смертність.

Хвороби розповсюджуються через спілкування з інфікованими не вакцинованими особами. Ризик поширення захворювань серед дітей, які не отримала щеплення, значно вищий, ніж у захищених шляхом вакцинації. Навіть невелика кількість не імунізованих людей може бути причиною епідемії такого захворювання, як, наприклад, кір.

Імунізація є найбільш ефективним та надійним методом захисту. Сьогодні завдяки розробленим вакцинам існує реальна можливість захистити дітей від значно більшої, ніж раніше, кількості важких і часом смертельних інфекційних хвороб.

Введення вакцини ніколи не призводить до захворювання, проти якого здійснюється щеплення.

Вакцинація проводиться у відповідності з календарем щеплень, який розроблено з урахуванням міжнародного досвіду, і на сьогодні, за умови його дотримання, він є найоптимальнішім для забезпечення повноцінного імунітету.

Хай діти зростають здоровими.





Як захистити маля від палички Коха?

Туберкульоз – сьогодні гостра і актуальна медико–соціальна проблема не тільки в Україні, але і в усьому світі. Він веде себе агресивно. Особливо тривожить те, що збільшилась захворюваність на туберкульоз дітей, підлітків, серед яких частіше стали виявлятись ускладнені форми хвороби.

Туберкульоз – заразна хвороба. Паличка Коха, як називають збудник туберкульозу, стійка до спирту, кислот, витримує температуру від +80*С до замерзання. Навколишнє середовище засмічене збудником туберкульозу і він може проникнути вільно в організм з повітрям, продуктами харчування, тобто без явного контакту з хворим. При цьому ми навіть не здогадуємося, що заразилися. Але найбільш небезпечним є контакт з хворим туберкульозом, який виділяє мікобактерії туберкульозу. Тому, якщо в квартирі з дитиною живе хворий, його потрібно, по можливості ізолювати від дитини, він не повинен цілувати дитину, спати разом, їсти з загальної посуди. Треба пам'ятати, що інколи бабусі і дідусі, які доглядають дітей, часто кашляють, можуть бути джерелом зараження, бо люди в старому віці більше вразливі до туберкульозу і кашель може бути проявом активного туберкульозу. Пам'ятаючи про те, що корови теж хворіють на туберкульоз, діти повинні вживати тільки кип'ячене молоко, бо з молоком в організм дитини може проникати паличка Коха.

В боротьбі з туберкульозом найважливіше значення має специфічна профілактика. «Фунт профілактики коштує пуда лікування» - підкреслював великий хірург М.І. Пирогов. Як відомо в нашій країні головна роль у запобіганні захворювання на туберкульоз дітей (відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я – ВОЗ) належить імунопрофілактиці вакциною БЦЖ. Введена людині вакцина БЦЖ стимулює специфічні механізми захисту і стає здатним дати відсіч хвороботворним бактеріям.

В даний час імунізація вакциною БЦЖ є обов'язковою в 64 країнах і офіційно рекомендована в 118 країнах світу.

Як вже говорилось, найуразливішим до туберкульозної інфекції є діти. Оскільки раннє ведення вакцини БЦЖ забезпечує захист від найнебезпечніших клінічних форм туберкульозу (міліарного, туб менінгіту), то необхідно, насамперед, охопити щепленням дітей в період новонародженості. Більш ніж 47-річний досвід вакцинації і ревакцинації БЦЖ свідчить про сприятливий вплив вакцини на перебіг первинної туберкульозної інфекції. Серед щеплених дітей захворюваність туберкульозом знижується в 7-10 разів і більше, значно рідше виникають прогресуючі форми туберкульозу. Крім цього, вакцинація (ревакцинація) знижує ризик зараження мікобактеріями туберкульозу в 3 рази і більше. Первинне інфікування і первинні форми туберкульозу у вакцинованих дітей порівняно з невакцинованими мають доброякісніший перебіг без ускладнень і одужання настає досить швидко.

Але необхідно відзначити, що при ранньому інфікуванні ( в перші дні і тижні життя дитини ) протитуберкульозна вакцинація, проведена на

четвертий–шостий день життя, не може запобігти розвитку туберкульозу і його ускладнень, тому що у дитини ще не сформований поствакцинальний імунітет. Звідси висновок: перед випискою дитини з пологового будинку необхідно обов'язково обстежити на туберкульоз усіх членів родини.

Механізм формування імунітету складний. Вакцина БЦЖ зберігається в організмі людини тільки 6–7 років; стійкість до туберкульозу зникає, як тільки зникає з організму вакцина. Для підтримки постійного імунітету щеплення повторюються кожні 7 років.

Важливим методом захисту від туберкульозу є хіміопрофілактика: призначення антибактеріальних (протитуберкульозних) препаратів здоровим особам у випадках підвищеного ризику захворювання. Антибактеріальну профілактику необхідно проводити відразу, як тільки встановлений ризик захворювання. В той час, як захисний вплив щеплення виникає через 2 – 3 місяці, дія антибактеріальних препаратів проявляється відразу. Тобто антибактеріальна профілактика проводиться в екстреному порядку і дозволяє швидко подавити життєдіяльність збудника туберкульозу, який потрапив в організм.

Показами для антибактеріальної профілактики (хіміопрфілактика) є:

  • контакт із хворим на активний туберкульоз;
  • віраж туберкулінової реакції;
  • гіперергічні реакції на туберкулін або їх посилення порівняно з попередніми результатами;
  • раніше інфіковані діти або особи, що перенесли туберкульоз у випадках необхідності призначення їм високих доз глюкокортикоїдів, виявлення цукрового діабету, після дитячих інфекцій, бронхітів, пневмоній, при загостренні хронічних захворювань, психічних і фізичних травм.

Особливе значення для успішної хіміопрофілактики має препарат ізоніазид, якому властива висока бактеріостатична активність,невелика токсичність. Призначається препарат на 2-3 місяці щоденно в один прийом. Разом із ізоніазидом застосовують вітамінні препарати,які містять вітамін В–6. Нерегулярний прийом ліків або самостійне скорочення курсу знижує ефективність хіміопрофілактики, може викликати алергічні реакції. Серед дітей, які отримували хіміопрофілактику, захворюваність у 2-5 разів нижча порівняно з відповідними групами, які її не отримували.

Що потрібно знати про поліомієліт

Поліомієліт- це інфекційне захворювання, при якому уражається центральна нервова система, шлунково-кишковий тракт і лімфатична система. Хвороба є найпоширенішою причиною виникнення у дітей фізичних недоліків. Вірус поліомієліту, потрапивши в організм, проникає в нервову систему через кров, уражає різні відділи, переважно рухові клітини спинного мозку, а також корінці, які відповідають за рухи. Вірус поліомієліту поширюється повітряно-крапельним шляхом (чихання, кашель), або за типом кишкової інфекції (через фекалії хворого). Основний засіб профілактики хвороби – вакцинація дітей.

Поліомієліт - причини

Збудники поліомієліту - вірус, який поширюється повітряно-крапельним шляхом, або разом з немитими продуктами і виділеннями хворої людини. Збудник захворювання досить стійкий, він здатний кілька місяців жити в молоці, овочах, у стічних водах і фекаліях. Однак, зазнає впливу дезінфікуючих препаратів і високої температури. Це єдиний спосіб обробки предметів побуту або продуктів, що виключає зараження. Інкубаційний період поліомієліту триває приблизно два тижні. Спочатку вірус потрапляє в кишечник і фіксується на слизових оболонках.

Потім проникає в кровоносну систему, разом з кров'ю поширюється по всьому організму, впливаючи на внутрішні системи органи. Особливо страждають головний і спинний мозок, оскільки вірус вражає не тільки клітини, але і нервові закінчення, які відходять від мозку.

Поліомієліт – симптоми

Симптоми поліомієліту і більшості випадків починаються з головного болю, діареї та підвищеної температури. Крім цього, відзначаються різні неврологічні порушення. Вірус в організмі проходить декілька основних етапів, які в медицині розрізняють таким чином:

  • інкубаційний період ( тривалість становить від 2-х до 21 дня);
  • період перед паралітичний, діагностується млявість і слабкість м'язів (тривалість від 2 до 6 днів)
  • паралітичний: м'язи стають важко керованими і більш щільними;
  • відновний (тривалість складає приблизно один рік);
  • період залишкових явищ, при якому зміни м'язів викликають деформацію кінцівки.

Поліомієліт - діагностика

Діагностика ґрунтується на даних лабораторних досліджень і клінічних проявах поліомієліту. Попередній аналіз встановлюють, виходячи з епідеміологічних даних і характерних проявів захворювання. Враховуються також дані про вакцинацію. Остаточний діагноз ставлять, використовуючи вірусологічні дослідження. Вірус виділяють з носоглоткового слизу і випорожнень, рідше з цереброспінальної рідини. Щоб виявити рівень ураження рухових нейронів, користуються методом електронейроміографії, який дозволяє з точністю визначити електричну активність м'язів і нервів.

Поліомієліт – лікування і профілактика

Внаслідок епідеміологічної активності ( високого ступеня заразності) людина, яка заражена вірусом поліомієліту, в обов'язковому порядку підлягає терміновій госпіталізації. Проводять лікування в інфекційних стаціонарах. Штучна вентиляція легенів призначається, якщо відзначається параліч дихальних шляхів, що призводить до летального результату.

Кращою профілактикою поліомієліту є суворе дотримання гігієни ( старанне миття продуктів харчування і рук). Не можна купатися в брудних водоймах, оскільки вірус може потрапити в організм разом з проковтнутою водою. В нашій країні проводиться обов'язкова вакцинація від поліомієліту, яка гарантує довічний імунітет.